Понятие радости достаточно условное. Когда, например, психотерапевт помогает больному избавиться от его проблем, это происходит ненадолго. Человек во время сеанса освобождается, от каких-то проблем и тягот в жизни. Эта помощь извне происходит с помощью психиатра, и на этом уровне человек сам не может освободиться от проблем. По мере роста, личность внутри нас прячется и окутывается проблемами. Внутри мы – дети и на том уровне были невинны и безгранично рады, что нам дарована жизнь.
Если взять этот период, период маленьких детей, то радость проявляется открыто, в виде смеха, хорошего настроения, жестов, мимики. Если взрослый вдруг начнет бегать, хохотать, выражать жестами свою радость, нам покажется, что он сошел с ума, а ведь он, всего лишь, испытывал чувство радости. Мы научились выражать как дети свое радостное настроение, через танцы. Этот вид хорошего настроения был испокон веков. Дети тоже ходят на танцы, но даже чуть старше, в пять, шесть лет, все равно эмоции легко выплескиваются и открыты для восприятия окружающих. Взрослые малоэмоциональные даже в танцах, но по движениям становится ясно, что это приносит им удовольствие. Взрослые не успевают нарадоваться событию, как домашний быт и проблемы, могут упрятать хорошие чувства далеко, оставив депрессивное настроение и усталость.
Находясь в раннем детстве, мы хотим что-есть силы вырваться из-под опеки родителей, ведь если мы не делаем, что взрослые говорят, попадаем под домашний арест. И самое заветное наше желание – стать взрослым и вырваться на свободу. Да, мы хотим освободиться от родных и стать взрослыми. Ну, а что взрослым? Ты свободен физически, но надо быть свободным еще выражать свои мысли. На работе, когда злой начальник «выпивает всю кровь», индивидуальность внутри нас начинает потухать, тем самым делая нас менее радостными, и эмоциональными. Но если не будет каких-то определенных правил, наше общество превратиться в разномыслящих и не сдерживающих эмоции, людей. Правила должны быть.
Если рассмотреть случай возможной помощи со стороны психолога, надо рассматривать, что этим людям действительно нужна помощь, что индивид, испытывающий радость внутри нас, напуган, сломлен. Есть даже люди, которые просто не понимают свою роль в жизни дальше, и им приходится откапывать в своем сознании себя, маленького, и смотреть на каком этапе произошла потеря личности, как уникального индивида.
Такая зажатость приводит к частичному получению удовлетворения при занятии сексом. Ваши мышцы в этот момент зажаты, тем самым при наступлении удовлетворения, мы не испытываем полную радость. Нам может даже казаться какие-то наши страхи, как буд-то кто-то за нами следит. Это чувство похоже на чувство выживания, в момент опасности наши мышцы зажимаются, и мы готовы принять удар. Постепенная потеря хорошего настроения, радости приводит к зажатости, скованности, как результат – проблемы на работе, дома, отсутствие полной гармонии с собой, и, в конце, дисбаланс между телом и душой.
У психолога вам надо избавиться от своих страхов. Пример того, что вы можете бояться каких-то вещей, людей, вас сковывает. Вам надо открыть глаза на эти события, заглянуть внутрь людей, которых вы боитесь, и узнать их получше. Разогнав страх, вы уберете пелену, которая скрывает радость от вас.
Поняття радості досить умовне. Коли, наприклад, психотерапевт допомагає хворому позбутися його проблем, це відбувається ненадовго. Людина під час сеансу звільняється, від якихось проблем і труднощів в житті. Ця допомога ззовні відбувається за допомогою психіатра, і на цьому рівні людина сама не може звільнитися від проблем. У міру зростання, особистість всередині нас ховається і огортається проблемами. Всередині ми - діти і на тому рівні були невинні і безмежно раді, що нам дарована життя. Якщо взяти цей період, період маленьких дітей, то радість проявляється відкрито, у вигляді сміху, гарного настрою, жестів, міміки. Якщо дорослий раптом почне бігати, реготати, висловлювати жестами свою радість, нам здасться, що він зійшов з розуму, але ж він, всього лише, відчував почуття радості. Ми навчилися висловлювати як діти своє радісний настрій, через танці. Цей вид гарного настрою був споконвіку. Діти теж ходять на танці, але навіть трохи старше, у п'ять, шість років, все одно емоції легко вихлюпуються і відкриті для сприйняття оточуючих. Дорослі малоемоціональние навіть у танцях, але по рухах стає ясно, що це приносить їм задоволення. Дорослі не встигають натішитися події, як домашній побут та проблеми, можуть запроторити гарні почуття далеко, залишивши депресивний настрій і втома. Перебуваючи в ранньому дитинстві, ми хочемо що-є сили вирватися з-під опіки батьків, адже якщо ми не робимо, що дорослі кажуть, потрапляємо під домашній арешт. І найзаповітніше наше бажання - стати дорослим і вирватися на свободу. Так, ми хочемо звільнитися від рідних і стати дорослими. Ну, а що дорослим? Ти вільний фізично, але треба бути вільним ще висловлювати свої думки. На роботі, коли злий начальник «випиває всю кров», індивідуальність всередині нас починає потухати, тим самим роблячи нас менш радісними, і емоційними. Але якщо не буде якихось певних правил, наше суспільство перетворитися на разномислящіх і не стримують емоції, людей. Правила повинні бути. Якщо розглянути випадок можливої допомоги з боку психолога, треба розглядати, що цим людям дійсно потрібна допомога, що індивід, який відчуває радість всередині нас, наляканий, зломлений. Є навіть люди, які просто не розуміють свою роль в житті далі, і їм доводиться відкопувати в своїй свідомості себе, маленького, і дивитися на якому етапі сталася втрата особистості, як унікального індивіда. Така скутість призводить до часткового отримання задоволення при занятті сексом. Ваші м'язи в цей момент затиснуті, тим самим при настанні задоволення, ми не відчуваємо повну радість. Нам може навіть здаватися якісь наші страхи, як буд-то кто-то за нами стежить. Це почуття схоже на почуття виживання, у момент небезпеки наші м'язи затискаються, і ми готові прийняти удар. Поступова втрата гарного настрою, радості призводить до скутості, скутості, як результат - проблеми на роботі, вдома, відсутність повної гармонії з собою, і, врешті, дисбаланс між тілом і душею. У психолога вам треба позбутися від своїх страхів. Приклад того, що ви можете боятися якихось речей, людей, вас сковує. Вам треба відкрити очі на ці події, заглянути всередину людей, яких ви боїтеся, і дізнатися їх трохи краще. Розігнавши страх, ви приберете пелену, яка приховує радість від вас.
Если взять этот период, период маленьких детей, то радость проявляется открыто, в виде смеха, хорошего настроения, жестов, мимики. Если взрослый вдруг начнет бегать, хохотать, выражать жестами свою радость, нам покажется, что он сошел с ума, а ведь он, всего лишь, испытывал чувство радости. Мы научились выражать как дети свое радостное настроение, через танцы. Этот вид хорошего настроения был испокон веков. Дети тоже ходят на танцы, но даже чуть старше, в пять, шесть лет, все равно эмоции легко выплескиваются и открыты для восприятия окружающих. Взрослые малоэмоциональные даже в танцах, но по движениям становится ясно, что это приносит им удовольствие. Взрослые не успевают нарадоваться событию, как домашний быт и проблемы, могут упрятать хорошие чувства далеко, оставив депрессивное настроение и усталость.
Находясь в раннем детстве, мы хотим что-есть силы вырваться из-под опеки родителей, ведь если мы не делаем, что взрослые говорят, попадаем под домашний арест. И самое заветное наше желание – стать взрослым и вырваться на свободу. Да, мы хотим освободиться от родных и стать взрослыми. Ну, а что взрослым? Ты свободен физически, но надо быть свободным еще выражать свои мысли. На работе, когда злой начальник «выпивает всю кровь», индивидуальность внутри нас начинает потухать, тем самым делая нас менее радостными, и эмоциональными. Но если не будет каких-то определенных правил, наше общество превратиться в разномыслящих и не сдерживающих эмоции, людей. Правила должны быть.
Если рассмотреть случай возможной помощи со стороны психолога, надо рассматривать, что этим людям действительно нужна помощь, что индивид, испытывающий радость внутри нас, напуган, сломлен. Есть даже люди, которые просто не понимают свою роль в жизни дальше, и им приходится откапывать в своем сознании себя, маленького, и смотреть на каком этапе произошла потеря личности, как уникального индивида.
Такая зажатость приводит к частичному получению удовлетворения при занятии сексом. Ваши мышцы в этот момент зажаты, тем самым при наступлении удовлетворения, мы не испытываем полную радость. Нам может даже казаться какие-то наши страхи, как буд-то кто-то за нами следит. Это чувство похоже на чувство выживания, в момент опасности наши мышцы зажимаются, и мы готовы принять удар. Постепенная потеря хорошего настроения, радости приводит к зажатости, скованности, как результат – проблемы на работе, дома, отсутствие полной гармонии с собой, и, в конце, дисбаланс между телом и душой.
У психолога вам надо избавиться от своих страхов. Пример того, что вы можете бояться каких-то вещей, людей, вас сковывает. Вам надо открыть глаза на эти события, заглянуть внутрь людей, которых вы боитесь, и узнать их получше. Разогнав страх, вы уберете пелену, которая скрывает радость от вас.
Поняття радості досить умовне. Коли, наприклад, психотерапевт допомагає хворому позбутися його проблем, це відбувається ненадовго. Людина під час сеансу звільняється, від якихось проблем і труднощів в житті. Ця допомога ззовні відбувається за допомогою психіатра, і на цьому рівні людина сама не може звільнитися від проблем. У міру зростання, особистість всередині нас ховається і огортається проблемами. Всередині ми - діти і на тому рівні були невинні і безмежно раді, що нам дарована життя. Якщо взяти цей період, період маленьких дітей, то радість проявляється відкрито, у вигляді сміху, гарного настрою, жестів, міміки. Якщо дорослий раптом почне бігати, реготати, висловлювати жестами свою радість, нам здасться, що він зійшов з розуму, але ж він, всього лише, відчував почуття радості. Ми навчилися висловлювати як діти своє радісний настрій, через танці. Цей вид гарного настрою був споконвіку. Діти теж ходять на танці, але навіть трохи старше, у п'ять, шість років, все одно емоції легко вихлюпуються і відкриті для сприйняття оточуючих. Дорослі малоемоціональние навіть у танцях, але по рухах стає ясно, що це приносить їм задоволення. Дорослі не встигають натішитися події, як домашній побут та проблеми, можуть запроторити гарні почуття далеко, залишивши депресивний настрій і втома. Перебуваючи в ранньому дитинстві, ми хочемо що-є сили вирватися з-під опіки батьків, адже якщо ми не робимо, що дорослі кажуть, потрапляємо під домашній арешт. І найзаповітніше наше бажання - стати дорослим і вирватися на свободу. Так, ми хочемо звільнитися від рідних і стати дорослими. Ну, а що дорослим? Ти вільний фізично, але треба бути вільним ще висловлювати свої думки. На роботі, коли злий начальник «випиває всю кров», індивідуальність всередині нас починає потухати, тим самим роблячи нас менш радісними, і емоційними. Але якщо не буде якихось певних правил, наше суспільство перетворитися на разномислящіх і не стримують емоції, людей. Правила повинні бути. Якщо розглянути випадок можливої допомоги з боку психолога, треба розглядати, що цим людям дійсно потрібна допомога, що індивід, який відчуває радість всередині нас, наляканий, зломлений. Є навіть люди, які просто не розуміють свою роль в житті далі, і їм доводиться відкопувати в своїй свідомості себе, маленького, і дивитися на якому етапі сталася втрата особистості, як унікального індивіда. Така скутість призводить до часткового отримання задоволення при занятті сексом. Ваші м'язи в цей момент затиснуті, тим самим при настанні задоволення, ми не відчуваємо повну радість. Нам може навіть здаватися якісь наші страхи, як буд-то кто-то за нами стежить. Це почуття схоже на почуття виживання, у момент небезпеки наші м'язи затискаються, і ми готові прийняти удар. Поступова втрата гарного настрою, радості призводить до скутості, скутості, як результат - проблеми на роботі, вдома, відсутність повної гармонії з собою, і, врешті, дисбаланс між тілом і душею. У психолога вам треба позбутися від своїх страхів. Приклад того, що ви можете боятися якихось речей, людей, вас сковує. Вам треба відкрити очі на ці події, заглянути всередину людей, яких ви боїтеся, і дізнатися їх трохи краще. Розігнавши страх, ви приберете пелену, яка приховує радість від вас.
0 коментарі:
Дописати коментар